Значення в інших словниках
-
землянка —
земля́нка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
землянка —
[зеимл’анка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок
Орфоепічний словник української мови
-
землянка —
-и, ж. 1》 Викопане в землі житло, яке іноді виступає над поверхнею. 2》 Те саме, що часникова жаба (див. часниковий).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
землянка —
ЗЕМЛЯ́НКА (викопане в землі житло), БУРДЕ́Й (БУРДІ́Й) діал. Щоб було де заховатися від негоди, Верига обладнав собі під горою землянку.. Такі землянки, як печериці, були розкидані скрізь по запорізьких займищах і називалися бурдеями (П. Панч).
Словник синонімів української мови
-
землянка —
ЗЕМЛЯ́НКА, и, ж. Викопане в землі житло, яке іноді виступає над поверхнею. — Оселилася я біля кладовища, землянку собі викопала і на роботу ходила (Тулуб, Людолови, І, 1957, 329); [Кавун:] Люди під час війни в землянках жили (Корн.
Словник української мови в 11 томах
-
землянка —
Вирите в землі крите житло, відоме з первісних часів. Звичайно покрівля З. виконувалась з дерну або засипаного землею хмизу.
Архітектура і монументальне мистецтво