Значення в інших словниках
-
зловмисник —
зловми́сник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
зловмисник —
Злочинець, лихочинець, ок. злодіяка.
Словник синонімів Караванського
-
зловмисник —
-а, ч. Той, хто має злий намір, хто задумав учинити або вчинив який-небудь злочин; злочинець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зловмисник —
ЗЛОЧИ́НЕЦЬ (особа, яка вчинила злочин), ЗЛОВМИ́СНИК, ПРАВОПОРУ́ШНИК юр., ПЕРЕСТУ́ПНИК зах., ЗЛОЧИ́ННИК рідко; КРИМІНА́ЛЬНИК розм., КРИМІНАЛІ́СТ розм. рідше, КА́РНИК рідко (карний злочинець).
Словник синонімів української мови
-
зловмисник —
ЗЛОВМИ́СНИК, а, ч. Той, хто має злий намір, хто задумав учинити або вчинив який-небудь злочин; злочинець. У кожному новому творі шукав [Булгарін] кримінал, а в особі автора бачив зловмисника (Полт., Повість.., 1960, 542).
Словник української мови в 11 томах