Значення в інших словниках
-
знахур —
зна́хур іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
знахур —
див. знахар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
знахур —
ЗНА́ХАР (людина, що лікує немедичними засобами та займається чаклуванням), ЗНА́ТНИ́К заст., ВОРОЖБИ́Т заст., ЗНА́ХОР (ЗНА́ХУР) рідко, ШЕПТУ́Н рідко. (Павло:) Нема нуднішої болісті, як зуби. (Яким:) Є такі знахарі, що замовляють (М.
Словник синонімів української мови
-
знахур —
ЗНА́ХУР див. зна́хар.
Словник української мови в 11 томах