Значення в інших словниках
-
золочений —
золо́чений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
золочений —
[золочеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
золочений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до золотити. 2》 у знач. прикм.Укритий тонким шаром позолоти; позолочений. || Витканий або вигаптуваний шовковими позолоченими нитками. 3》 у знач. прикм. Який має золотистий колір.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
золочений —
Золо́чений, -на, -нe
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
золочений —
ЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до золоти́ти. Вміє й працювати, й пригортать Ця рука, золочена жнивами… (Рильський, І, 1960, 305); Поділля!..
Словник української мови в 11 томах