золійник

див. діжка

Значення в інших словниках

1. золійник — золі́йник іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. золійник — -а, ч., розм. Великий (на 2-3 відра) чавун, у якому звичайно гріють воду для зоління білизни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. золійник — ЗОЛІ́ЙНИК, а, ч., розм. Великий (на 2 — 3 відра) чавун, у якому звичайно гріють воду для зоління білизни. — Хівря вже стара, не здужає зимою на річку ходить з платтям, не здужає золійники носити до жлукта, не одзолить добре сорочок (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах