Значення в інших словниках
-
зоринка —
зори́нка іменник жіночого роду зоря рідко
Орфографічний словник української мови
-
зоринка —
ЗОРИ́НКА, и, ж., рідко. Зменш.-пестл. до зори́на. [Любов:] В синім морі тануть золоті хмаринки, В небі ні зоринки (Л. Укр., II, 1951, 63); Небо.. вкрилося трепетними самоцвітами зоринок (Грим., Незакінч. роман, 1962, 77).
Словник української мови в 11 томах
-
зоринка —
Зори́на, -ни ж. Звѣзда. ум. зори́нка, зори́ночка. А мила сидить — як свіча горить, а дитиночка — як зориночка. Грин. III. 365.
Словник української мови Грінченка