Значення в інших словниках
-
зрадець —
зра́дець іменник чоловічого роду, істота діал.
Орфографічний словник української мови
-
зрадець —
-дця, ч., діал. Зрадник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зрадець —
ЗРА́ДНИК (той, хто зраджує), ЗРА́ДЕЦЬ діал., ЗРАДЛИ́ВЕЦЬ рідко, ЗРА́ДЦЯ рідко; ЗАПРО́ДАНЕЦЬ, ПЕРЕПРО́ДАНЕЦЬ рідше, ІУ́ДА (Ю́ДА) зневажл., ХРИСТОПРОДА́ВЕЦЬ заст. лайл., ПРОДА́ЖНА ШКУ́РА лайл. (з корисливою метою).
Словник синонімів української мови
-
зрадець —
ЗРА́ДЕЦЬ, дця, ч., діал. Зрадник. Султанові зрадці сей лист донесли (Фр., XI, 1952, 350).
Словник української мови в 11 томах