Значення в інших словниках
-
зубастий —
зуба́стий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
зубастий —
-а, -е. Те саме, що зубатий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зубастий —
ЗУБА́ТИЙ (ЗУБА́СТИЙ), КЛАНЦА́ТИЙ діал. Щука справді була пудова.. Зубата паща дивилася на Бородавку безбарвними вареними очима (З. Тулуб); Кіт до Щуки учащав, Пройдисвітка зубаста знала, Чого хвостатий кум бажав (Л. Глібов); В тій ямі сидять якісь страшні кланцаті звірі (І. Франко).
Словник синонімів української мови
-
зубастий —
ЗУБА́СТИЙ, а, е. Те саме, що зуба́тий. Один мордатий Кіт до Щуки учащав, Пройдисвітка зубаста знала, Чого хвостатий кум бажав (Гл., Вибр., 1951, 107); Крила жниварки нахиляють до зубастого ножа все нові й нові стебла (Руд., Остання шабля, 1959, 80).
Словник української мови в 11 томах