зубастий
ЗУБА́СТИЙ, а, е. Те саме, що зуба́тий.
Один мордатий Кіт до Щуки учащав, Пройдисвітка зубаста знала, Чого хвостатий кум бажав (Гл., Вибр., 1951, 107);
Крила жниварки нахиляють до зубастого ножа все нові й нові стебла (Руд., Остання шабля, 1959, 80).
Словник української мови (СУМ-11)