1. Словник української мови в 11 томах

зубастий

ЗУБА́СТИЙ, а, е. Те саме, що зуба́тий.

Один мордатий Кіт до Щуки учащав, Пройдисвітка зубаста знала, Чого хвостатий кум бажав (Гл., Вибр., 1951, 107);

Крила жниварки нахиляють до зубастого ножа все нові й нові стебла (Руд., Остання шабля, 1959, 80).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зубастий — зуба́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зубастий — див. дотепний Словник синонімів Вусика
  3. зубастий — -а, -е. Те саме, що зубатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зубастий — ЗУБА́ТИЙ (ЗУБА́СТИЙ), КЛАНЦА́ТИЙ діал. Щука справді була пудова.. Зубата паща дивилася на Бородавку безбарвними вареними очима (З. Тулуб); Кіт до Щуки учащав, Пройдисвітка зубаста знала, Чого хвостатий кум бажав (Л. Глібов); В тій ямі сидять якісь страшні кланцаті звірі (І. Франко). Словник синонімів української мови