зубастий
ЗУБА́ТИЙ (ЗУБА́СТИЙ), КЛАНЦА́ТИЙ діал. Щука справді була пудова.. Зубата паща дивилася на Бородавку безбарвними вареними очима (З. Тулуб); Кіт до Щуки учащав, Пройдисвітка зубаста знала, Чого хвостатий кум бажав (Л. Глібов); В тій ямі сидять якісь страшні кланцаті звірі (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зубастий — зуба́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- зубастий — див. дотепний Словник синонімів Вусика
- зубастий — -а, -е. Те саме, що зубатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зубастий — ЗУБА́СТИЙ, а, е. Те саме, що зуба́тий. Один мордатий Кіт до Щуки учащав, Пройдисвітка зубаста знала, Чого хвостатий кум бажав (Гл., Вибр., 1951, 107); Крила жниварки нахиляють до зубастого ножа все нові й нові стебла (Руд., Остання шабля, 1959, 80). Словник української мови в 11 томах