Значення в інших словниках
-
йойкати —
йо́йкати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
йойкати —
див. КРИЧАТИ.
Словник синонімів Караванського
-
йойкати —
-аю, -аєш, недок. Викрикувати "йой" від болю, страху тощо; охкати, стогнати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
йойкати —
йо́йкати 1. ойкати, стогнати (ст) 2. нарікати, ремствувати, скаржитися, бідкатися (ст) ◊ ше не впа́в, а вже йойкає про того, хто заздалегідь журиться, непокоїться (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
йойкати —
КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
йойкати —
Йо́йкати, -каю, -каєш, -кає
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
йойкати —
ЙО́ЙКАТИ, аю, аєш, недок. Викрикувати «йой» від болю, страху тощо; охкати, стогнати. На тоці лежав розтягнений мужик і йойкав, і стогнав, і кричав (Фр., II, 1950, 99); Іванко приходить і бачить: сестра у постелі йойкає (Калин, Закарп. казки, 1955, 118).
Словник української мови в 11 томах
-
йойкати —
Йойкати, -каю, -єш, одн. в. йойкнути, -ну, -неш гл. Плакать, вопить, вскрикнуть. А на зуб собі йойкай! ЕЗ. V. 183. Ні плаче, ні голосить, бо відай не може, лиш часом, часом йойкне: Боже милий. Боже! Федьк. І. 67.
Словник української мови Грінченка