йойкати
ЙО́ЙКАТИ, аю, аєш, недок. Викрикувати «йой» від болю, страху тощо; охкати, стогнати.
На тоці лежав розтягнений мужик і йойкав, і стогнав, і кричав (Фр., II, 1950, 99);
Іванко приходить і бачить: сестра у постелі йойкає (Калин, Закарп. казки, 1955, 118).
Словник української мови (СУМ-11)