йойкання

ЙО́ЙКАННЯ, я, с. Дія за знач. йо́йкати та звуки, утворювані цією дією.

Я сиділа і щось шила. Нараз зачуваю ніби йойкання (Коб., III, 1956, 560).

Значення в інших словниках

1. йойкання — йо́йкання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. йойкання — [йойкан':а] -н':а, р. мн. -ан'  Орфоепічний словник української мови
3. йойкання — -я, с. Дія за знач. йойкати та звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови