йойкання

йо́йкання

[йойкан':а]

-н':а, р. мн. -ан'

Значення в інших словниках

1. йойкання — йо́йкання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. йойкання — -я, с. Дія за знач. йойкати та звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. йойкання — ЙО́ЙКАННЯ, я, с. Дія за знач. йо́йкати та звуки, утворювані цією дією. Я сиділа і щось шила. Нараз зачуваю ніби йойкання (Коб., III, 1956, 560).  Словник української мови в 11 томах