йойкання
йо́йкання
[йойкан':а]
-н':а, р. мн. -ан'
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- йойкання — йо́йкання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- йойкання — -я, с. Дія за знач. йойкати та звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- йойкання — ЙО́ЙКАННЯ, я, с. Дія за знач. йо́йкати та звуки, утворювані цією дією. Я сиділа і щось шила. Нараз зачуваю ніби йойкання (Коб., III, 1956, 560). Словник української мови в 11 томах