1. Словник української мови в 11 томах

йойкання

ЙО́ЙКАННЯ, я, с. Дія за знач. йо́йкати та звуки, утворювані цією дією.

Я сиділа і щось шила. Нараз зачуваю ніби йойкання (Коб., III, 1956, 560).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. йойкання — йо́йкання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. йойкання — [йойкан':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  3. йойкання — -я, с. Дія за знач. йойкати та звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови