1. Словник української мови в 11 томах

йой

ЙОЙ, виг. Уживається для вираження болю, страху або захоплення.

Впав би на землю, безсилий, затулив вуха руками та би заплакав… Бо вже не годен.. Йой!.. (Коцюб., II, 1955, 321);

[Марічка:] Йой, як я люблю слухати, коли дід грає! (Мокр., П’єси, 1959, 78).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. йой — йой вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. йой — виг. Уживається для вираження болю, страху або захоплення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. йой — йой ой (Лучук) (м, ср, ст): – Я їх бімбаю. – Ти подумай про маму. – Йой, тату! (Нижанківський); Йой, та чого ви хлопця страшите? (Чайківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. йой — Йой! меж. Ой! ай! Водиці, люде, хоть дробину — водиці — йой — мій Боже, тну! Федьк. І. 54. Словник української мови Грінченка