Значення в інших словниках
-
квичати —
квича́ти дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
-
квичати —
-чу, -чиш, недок., діал. Кувікати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
квичати —
КВИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., діал. Кувікати. В торгові дні на тім ринку й на тісних вуличках та торговицях ішла пекельна гармонія: квичали поросята, ревли воли (І. Франко); Не лиш вони боролися з собою, але й їх коні: кусали себе, копали й квичали, як вепри (Б. Лепкий).
Словник української мови у 20 томах
-
квичати —
КУВІ́КАТИ (про свиней — тонко вищати), СКУГИ́КАТИ розм., СКУГОТА́ТИ розм., СКУГНІ́ТИ розм., СКУГОНІ́ТИ підсил. розм., КУРГИ́КАТИ діал., КВИЧА́ТИ діал.; ПОВИ́СКУВАТИ (час від часу). — Док.: куві́кнути, курги́кнути.
Словник синонімів української мови
-
квичати —
КВИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., діал. Кувікати. В торгові дні на тім ринку й на тісних вуличках та торговицях ішла пекельна гармонія: квичали поросята, ревли воли (Фр., VII, 1951, 305).
Словник української мови в 11 томах