Значення в інших словниках
-
клад —
клад іменник чоловічого роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
клад —
-у, ч., розм., рідко. Те саме, що скарб.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
клад —
КЛАД, у, ч., розм. Те саме, що скарб. Мир та лад – великий клад (прислів'я); Кожний розказував про своє перше життя в Січі і про клади, де, у якім місці їх батьки позакопували від орди та ніяк їх не найдуть (О.
Словник української мови у 20 томах
-
клад —
КЛАД, у, ч., розм., рідко. Те саме, що скарб. Там, певне, є клад заритий (Мирний, І, 1954, 248).
Словник української мови в 11 томах
-
клад —
Клад, -ду м. кладу дати. Поколотить, побить. Він старших не займав, бо вони йому доброго кладу дадуть. Радомысл.
Словник української мови Грінченка