Значення в інших словниках
-
клокичка —
-и, ж., діал. Дерев'яний дзвіночок, якого вішають худобі на шию, щоб не загубилася.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
клокичка —
КЛОКИ́ЧКА¹, и, ж. Кущ або невелике дерево родини клокичкових. Клокичка поширена в південній частині Середньої Європи, Середземномор'я, на Кавказі, а також у Малій Азії (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
клокичка —
Кущ або низеньке дерево; зона помірного клімату Євразії і Пн. Америки; 10 видів; плід — випуклий, із пергаментоподібними стінками, кошичок.
Універсальний словник-енциклопедія
-
клокичка —
КЛОКИ́ЧКА, и, ж., діал. Дерев’яний дзвіночок, який вішають худобі на шию, щоб не загубилася. По лісі калатають клокички — десь пасеться товар (Л. Укр.,111,1952, 224).
Словник української мови в 11 томах