Значення в інших словниках
-
колобочок —
колобо́чок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
колобочок —
-чка, ч. Зменш.-пестл. до колобок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
колобочок —
КОЛОБО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до колобо́к. А лисички я не хочу, щоб не з'їла колобочок... (Г. Бойко); Тимко розгорнув на колінах ганчірку і взяв останній черствий кусник хліба і колобочок, зліплений із залишків жовтого сала (Ю. Логвин).
Словник української мови у 20 томах
-
колобочок —
КОЛОБО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до колобо́к. А лисички я не хочу, щоб не з’їла колобочок… (Бойко, Билиці.., 1958, 7).
Словник української мови в 11 томах