колобочок

КОЛОБО́ЧОК, чка, ч.

Зменш.-пестл. до колобо́к.

А лисички я не хочу, щоб не з'їла колобочок... (Г. Бойко);

Тимко розгорнув на колінах ганчірку і взяв останній черствий кусник хліба і колобочок, зліплений із залишків жовтого сала (Ю. Логвин).

Значення в інших словниках

1. колобочок — колобо́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. колобочок — див. дитина  Словник синонімів Вусика
3. колобочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до колобок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. колобочок — КОЛОБО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до колобо́к. А лисички я не хочу, щоб не з’їла колобочок… (Бойко, Билиці.., 1958, 7).  Словник української мови в 11 томах