1. Словник української мови у 20 томах

колобочок

КОЛОБО́ЧОК, чка, ч.

Зменш.-пестл. до колобо́к.

А лисички я не хочу, щоб не з'їла колобочок... (Г. Бойко);

Тимко розгорнув на колінах ганчірку і взяв останній черствий кусник хліба і колобочок, зліплений із залишків жовтого сала (Ю. Логвин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колобочок — колобо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. колобочок — див. дитина Словник синонімів Вусика
  3. колобочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до колобок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колобочок — КОЛОБО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до колобо́к. А лисички я не хочу, щоб не з’їла колобочок… (Бойко, Билиці.., 1958, 7). Словник української мови в 11 томах