1. Орфографічний словник української мови

колобочок

колобо́чок

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колобочок — див. дитина Словник синонімів Вусика
  2. колобочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до колобок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колобочок — КОЛОБО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до колобо́к. А лисички я не хочу, щоб не з'їла колобочок... (Г. Бойко); Тимко розгорнув на колінах ганчірку і взяв останній черствий кусник хліба і колобочок, зліплений із залишків жовтого сала (Ю. Логвин). Словник української мови у 20 томах
  4. колобочок — КОЛОБО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до колобо́к. А лисички я не хочу, щоб не з’їла колобочок… (Бойко, Билиці.., 1958, 7). Словник української мови в 11 томах