колобома

КОЛОБО́МА, и, ж., вет., мед.

Вроджений або набутий дефект в оболонках ока.

Існують колобоми райдужної оболонки, сітківки, судинної оболонки, диску зорового нерва, кришталика, повіки (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. колобома — -и, ж., мед. Дефект тканини повік чи оболонки очного яблука.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. колобома — колобо́ма (грец. κολόβωμα – відрізаний шматок, від κολοβόω – відрізаю, нівечу) дефект тканини повік або оболонки очного яблука.  Словник іншомовних слів Мельничука