колобома

колобо́ма

(грец. κολόβωμα – відрізаний шматок, від κολοβόω – відрізаю, нівечу)

дефект тканини повік або оболонки очного яблука.

Значення в інших словниках

1. колобома — -и, ж., мед. Дефект тканини повік чи оболонки очного яблука.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. колобома — КОЛОБО́МА, и, ж., вет., мед. Вроджений або набутий дефект в оболонках ока. Існують колобоми райдужної оболонки, сітківки, судинної оболонки, диску зорового нерва, кришталика, повіки (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах