колобома
колобо́ма
(грец. κολόβωμα – відрізаний шматок, від κολοβόω – відрізаю, нівечу)
дефект тканини повік або оболонки очного яблука.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колобома — -и, ж., мед. Дефект тканини повік чи оболонки очного яблука. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колобома — КОЛОБО́МА, и, ж., вет., мед. Вроджений або набутий дефект в оболонках ока. Існують колобоми райдужної оболонки, сітківки, судинної оболонки, диску зорового нерва, кришталика, повіки (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах