колобома
колобо́ма
-и, ж., мед.
Дефект тканини повік чи оболонки очного яблука.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колобома — КОЛОБО́МА, и, ж., вет., мед. Вроджений або набутий дефект в оболонках ока. Існують колобоми райдужної оболонки, сітківки, судинної оболонки, диску зорового нерва, кришталика, повіки (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- колобома — колобо́ма (грец. κολόβωμα – відрізаний шматок, від κολοβόω – відрізаю, нівечу) дефект тканини повік або оболонки очного яблука. Словник іншомовних слів Мельничука