колобома

колобо́ма

-и, ж., мед.

Дефект тканини повік чи оболонки очного яблука.

Значення в інших словниках

1. колобома — КОЛОБО́МА, и, ж., вет., мед. Вроджений або набутий дефект в оболонках ока. Існують колобоми райдужної оболонки, сітківки, судинної оболонки, диску зорового нерва, кришталика, повіки (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. колобома — колобо́ма (грец. κολόβωμα – відрізаний шматок, від κολοβόω – відрізаю, нівечу) дефект тканини повік або оболонки очного яблука.  Словник іншомовних слів Мельничука