Значення в інших словниках
-
коненя —
коненя́ іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
коненя —
-яти, с. 1》 Зменш.-пестл. до кінь 1); лоша. 2》 перев. мн. коненята, -нят. Дорослі, але малі на зріст або слабосилі коні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
коненя —
КОНЕНЯ́, ня́ти, с. 1. Маля коня; лоша. Коли Тимна гукнув ще раз, із гурту вийшла струнка кониця [лошиця] й легким клусом побігла вздовж берега. Слідом їй гасало цибате коненя (І. Білик). 2. перев. мн. коненя́та, я́т.
Словник української мови у 20 томах
-
коненя —
ЛОША́ (маля кобили), ЛОША́ТКО пестл., ЛОШАЧО́К пестл., ЖЕРЕБ'Я́, КОНЕНЯ́ пестл., КОНЯ́ розм. рідше; СТРИГУ́Н, СТРИГУНЕ́ЦЬ пестл., СТРИЖЧА́ (однорічне лоша). Роман Блаженко обійняв лоша за шию і притулився шершавою щокою до його атласної мордочки (О.
Словник синонімів української мови
-
коненя —
КОНЕНЯ́, я́ти, с. 1. Зменш .-пестл. до кінь 1; лоша. 2. перев. мн. коненя́та, ня́т. Дорослі, але малі на зріст або слабосилі коні. Ледве тягнули виснажені коненята тяжкого, з забитими глеєм колесами, драбинчака-воза… (Крот., Сини.., 1948, 164).
Словник української мови в 11 томах
-
коненя —
Коненя́, -ня́ти с. ум. отъ коня́.
Словник української мови Грінченка