Значення в інших словниках
-
косовиця —
косови́ця іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
косовиця —
-і, ж. 1》 Косіння та збирання трави, збіжжя. 2》 Час, коли косять і збирають траву.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
косовиця —
КОСОВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Косіння та збирання трави, збіжжя. Цілою громадою стали вони [заробітчани] на косовицю сіна, а потім хліба (Панас Мирний); Зліплюються повіки, він стомився за день на косовиці. Помахай косою тисячу тисяч разів! (Т.
Словник української мови у 20 томах
-
косовиця —
КОСОВИ́ЦЯ (косіння та збирання трави, збіжжя; час косіння та збирання); СІНО́ЖА́ТЬ (збирання сіна; час збирання). З весни і все літо працював я в полі: на косовиці, молотьбі, на сівбі (С.
Словник синонімів української мови
-
косовиця —
КОСОВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Косіння та збирання трави, збіжжя. Цілою громадою стали вони [заробітчани] на косовицю сіна, а потім хліба (Мирний, II, 1954, 76); Червень місяць добігав уже до кінця. Починалася косовиця (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
косовиця —
Косовиця, -ці ж. Время уборки сѣна. Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо. Ном. № 2613. під носом косовиця — употреблено въ пословицѣ въ смыслѣ: усы выросли. Під носом косовиця, а на розум не орано. Ном.
Словник української мови Грінченка