Словник синонімів Вусика

крадій

див. злодій

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. крадій — краді́й іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. крадій — ЗЛОДІЙ; (на посаді) розкрадач; (авта) автокрад, (літака) |авіо|пірат, з. запірвач.  Словник синонімів Караванського
  3. крадій — -я, ч. Те саме, що злодій 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крадій — КРАДІ́Й, я́, ч. Те саме, що зло́дій 1. [Тоня:] Ви знову дверей не зачинили? А ще крадіїв боїтесь (І. Кочерга); – Крадії не приходили? (О. Гончар); Нарешті вигулькнув зі сміття й крадій (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  5. крадій — ЗЛО́ДІЙ (той, хто займається розкраданням чиєї-небудь власності), КРАДІ́Й, ШАХРА́Й, РАКЛО́ вульг.; РОЗКРАДА́Ч чого, ТОРБОХВА́Т зневажл. (перев. щодо розкрадання громадської власності); ЗЛО́МЩИК (той, хто здійснює крадіж зі зломом).  Словник синонімів української мови
  6. крадій — КРАДІ́Й, я, ч. Те саме, що зло́дій 1. [Тоня:] Ви знову дверей не зачинили? А ще крадіїв боїтесь (Коч., II, 1956, 432); Краді’ів негайно звільнили з підприємства (Рад. Укр., 5.VІІ 1963, 3).  Словник української мови в 11 томах
  7. крадій — Крадій, -дія м. Воръ. Лубен. у.  Словник української мови Грінченка