Словник синонімів Вусика

критик

див. письменник

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. критик — Кри́тик: — (несправедливий) — тут: закид, докір (несправедливий) [32]  Словник з творів Івана Франка
  2. критик — кри́тик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  3. критик — -а, ч. 1》 Той, хто аналізує, оцінює літературні, мистецькі та наукові твори. Літературний критик. Театральний критик. 2》 Людина, що аналізує, розглядає різні життєві явища, дає кому-, чому-небудь оцінку, виявляє вади, хиби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. критик — КРИ́ТИК, а, ч. 1. Той, хто аналізує, оцінює літературні, мистецькі та наукові твори. Друкарю! Не дрімай... Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав (Л. Боровиковський); Історія знає трагічні помилки великих митців і критиків (М.  Словник української мови у 20 томах
  5. критик — кри́тик (від грец. κριτικός – здатний розрізняти) 1. Особа, професією якої є критика художніх, мистецьких, публіцистичних і наукових творів чи вистав, концертів та художніх виставок. 2. Особа, яка розглядає, аналізує та оцінює дії, поведінку інших.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. критик — не витри́мувати кри́тики. Виявлятися зовсім непридатним для чого-небудь, незадовільним за своїми якостями, властивостями і т. ін.; не відповідати певним вимогам. — Спочатку покажіть мені ваш садок.  Фразеологічний словник української мови
  7. критик — КРИ́ТИК (людина, що аналізує, розглядає різні життєві явища, дає комусь, чомусь оцінку, виявляє вади, хиби); КРИТИКА́Н розм. (людина, схильна до дріб'язкової, упередженої критики); ГОЛО́БЕЛЬНИК розм. (той, хто надто грубо критикує когось, щось).  Словник синонімів української мови
  8. критик — Кри́тик, -ка; -тики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. критик — КРИ́ТИК, а, ч. 1. Той, хто аналізує, оцінює літературні, мистецькі та наукові твори. Друкарю! Не дрімай… Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав (Бор., Тв., 1957, 130); Історія знає трагічні помилки великих митців і критиків (Рильський, Веч.  Словник української мови в 11 томах
  10. критик — Критик, -ка м. Критикъ. А критиків хиба не страшно, котрі за помилку одну збентежуть так тебе?.. Алв. 6.  Словник української мови Грінченка