Курган —
Курга́н іменник чоловічого роду місто в Росії
Орфографічний словник української мови
курган —
Могила; ІСТ. (на кордоні) насип; П. горб, узвишшя.
Словник синонімів Караванського
курган —
[курган] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў
Орфоепічний словник української мови
курган —
-у, ч. Насип над стародавньою могилою. || У старі часи – високий земляний насип при дорозі, на кордоні і т. ін. || Горб, гірка, що нагадують насип.
Великий тлумачний словник сучасної мови
курган —
КУРГА́Н, у, ч. Високий насип у формі конуса над стародавньою могилою. Минаючи багато міст і сіл, старих багатостолітніх курганів, перенесімося в Дубно на Волині (О.
Словник української мови у 20 томах
курган —
Конічний земляний насип, усередині часто з дерев'яною або дерев'яно-кам'яною конструкцією, що містить один або більше тілопальних чи скелетних могил; відомий з часів неоліту до середньовіччя.
Універсальний словник-енциклопедія
курган —
ГОРБ (невелике округле підвищення земної поверхні), ПА́ГОРОК, ПА́ГОРБ, ПРИ́ГІР, ПРИ́ГІРОК (ПРИ́ГО́РОК), ЗГІ́РОК, ПРИ́ГОРА, СУ́ГОРБ, КУЧУГУ́РА, ШПИЛЬ, ГОРБО́ВИНА, ГОРБИ́НА рідше, ПЕРЕ́ГІРОК рідше, БУГО́Р розм.
Словник синонімів української мови
курган —
КУРГА́Н, у, ч. Насип над стародавньою могилою. На території, де раніше жили скіфи, збереглося й досі багато курганів. Це земляні горби, які скіфи насипали над могилами своїх вождів (Іст. стар.
Словник української мови в 11 томах
курган —
(давньорус. < тюрк. — фортеця) Надгробний земляний насип у стародавніх племен і народів, часто отримував значні розміри, круглу форму в плані і конусоподібний загальний об'єм.
Архітектура і монументальне мистецтво
курган —
Курга́н, -ну м. Курганъ. Ми підемо косити. То ти, як уже буде готова (каша), вийди на такий-то курган да й зови нас. ЗОЮР.
Словник української мови Грінченка