ладитися —
ла́дитися: приготовляться [ІФ,1890]
Словник з творів Івана Франка
ладитися —
ла́дитися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
ладитися —
Ла́дитися. Готуватися. Сонце ладило ся заходити і на заході запалало небо рожевим блеском (Коб., Б., 1899, 35, 3).
Українська літературна мова на Буковині
ладитися —
-джуся, -дишся, недок. 1》 тільки 3 ос. Іти успішно, вдало; виходити на добре. || безос., з чим і без додатка. || Бути злагодженим, гармонійним (про спів, гру). 2》 до чого, на що, куди і без додатка, розм. Те саме, що готуватися 1); лагодитися (у 1 знач.). || з інфін. Мати намір що-небудь зробити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ладитися —
ЛА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок. 1. тільки 3 ос. Іти успішно; удаватися (про справи, про розмову). Без учителя чогось діло не ладилось, і співи скоро спинилися (С. Васильченко); Розмова в них не ладилась. Казимир щось не договорював (С.
Словник української мови у 20 томах
ладитися —
ла́дитися готуватися (ст): Так само ладиться завиванець із іншої птиці, пантарки, товстого когута та курки (Ліщинська)(м, ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
ладитися —
ГОТУВА́ТИСЯ (здійснювати підготовку до чого-небудь), ПІДГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ГОТО́ВИТИСЯ, НАГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, НАГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ЛА́ГОДИТИСЯ, НАЛА́ГОДЖУВАТИСЯ, ЛАДНА́ТИСЯ, ЛАШТУВА́ТИСЯ, НАЛАШТО́ВУВАТИСЯ, НАЛА́ДЖУВАТИСЯ...
Словник синонімів української мови
ладитися —
ЛА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок. 1. тільки 3 ос. Іти успішно, вдало; удаватися. Без учителя чогось діло не ладилось, і співи скоро спинилися (Вас., І, 1959, 101); Розмова в них не ладилась. Казимир щось не договорював (Скл., Легенд.
Словник української мови в 11 томах
ладитися —
Ладитися, -джуся, -дишся гл. 1) = лагодитися 1. Умірать ладься. Ном. № 10128. Став пан у дорогу ладитись. МВ. І. 46. 2) = лагодитися 2. 3) безл. Спориться. Як не ладиться, то й у печі не гориться. Ном. № 1700.
Словник української мови Грінченка