Значення в інших словниках
-
Лановий —
Ланови́й прізвище
Орфографічний словник української мови
-
лановий —
-а, -е, іст. 1》 Який має стосунок до володіння або користування землею. || у знач. ім. лановий, -вого, ч. Той, хто має ділянку землі або користується нею. 2》 у знач. ім. лановий, -вого, ч. Наглядач за польовими роботами у поміщика. || Польовий сторож.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
лановий —
ЛАНОВИ́Й, а́, е́, іст. 1. Який має стосунок до володіння або користування землею. На початку другої половини XVI ст. селянські господарства в Україні ділилися за майновим станом, на ряд груп: дворищні, .. ланові (з навч. літ.); // у знач. ім.
Словник української мови у 20 томах
-
лановий —
ЛАНОВИ́Й, а́, е́, іст. 1. Який має стосунок до володіння або користування землею. На початку другої половини XVI ст. селянські господарства на Україні ділилися за майновим станом, на ряд груп: дворищні, .. ланові (Іст. УРСР. 1, 1953, 133); // у знач. ім.
Словник української мови в 11 томах
-
лановий —
Ланови́й, -а́, -е́ 1) Поземельный. 2) м. Надсмотрщикъ за полевыми работами. А потім ягнята приснились у житі; лановий біжить та б'є мене добре і ніби, проклятий, свитину здирає. Шевч. 564. Дівчата на луці гребли...
Словник української мови Грінченка