Значення в інших словниках
-
лебедик —
лебе́дик іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
лебедик —
-а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до лебідь 1). 2》 перен., нар.-поет. Пестливе звертання до чоловіка. 3》 рідко. Давня народна гра.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
лебедик —
ЛЕБЕ́ДИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до ле́бідь. Лебедик хлюпнеться і вирне: Блисне проміннячко вечірнє Між хвиль ясних (П. Грабовський); На буфеті, тумбочці, етажерці і вікні – всюди стояли фігурки маленьких слоників, білих лебедиків, сірих гусят (С.
Словник української мови у 20 томах
-
лебедик —
Лебе́дик, -ка, -кові, -дику! -дики, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
лебедик —
ЛЕБЕ́ДИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до ле́бідь 1. Лебедик хлюпнеться і вирне: Блисне проміннячко вечірнє Між хвиль ясних (Граб., І, 1959, 427); На буфеті, тумбочці, етажерці і вікні — всюди стояли фігурки маленьких слоників, білих лебедиків...
Словник української мови в 11 томах
-
лебедик —
Лебедик, -ка м. 1) ум. отъ лебідь. Біліє, як лебедик на воді проти сонця. Г. Барв. 135. 2) Родъ игры. Хоч у хрещика гуляє, хоч у лебедика бігає — усе не довго. Г. Барв. 374.
Словник української мови Грінченка