Значення в інших словниках
-
лико —
(кора, переважно липи) луб, луб'я.
Словник синонімів Полюги
-
лико —
ли́ко іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
лико —
Луб, лубок.
Словник синонімів Караванського
-
лико —
-а, с. Внутрішня частина кори молодих листяних дерев, перев. липи, що легко відокремлюється від стовбура і ділиться на стрічки; лубок (у 1 знач.). || Стрічки з такої частини кори дерева, що використовуються для виготовлення різних побутових предметів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
лико —
Луття, личча, лут
Словник чужослів Павло Штепа
-
лико —
ЛИ́КО, а, с. Внутрішня частина кори молодих листяних дерев, переважно липи, що легко відокремлюється від стовбура і ділиться на стрічки; лубок (у 1 знач.). Хома Патика Пішов зимою драти лика, Лубка ж не обідрав І липку зіпсував (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
лико —
ли́ко: ◊ все то ли́ко нічого не варте; даремне (Франко)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
лико —
Дери лико, коли відстає. Всяке діло роби у свій час. З однієї липи двічі лика не деруть, а з чоловіка і сім шкур здіймуть. Нарікання хліборобів, що від них беруть більші данини, як повинні. Краще своє личко, як чужий ремінець.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
лико —
де́рти (дра́ти) / наде́рти (надра́ти) ли́ко (ли́ка) з кого і без додатка. Бити, карати кого-небудь, розправлятися з кимсь. (Рогач:) Може, є цікавий повчитись, як лика деруть, з’явись! (Козаки:) Виходь, виходь котрий, пора!.. (М. Кропивницький); — Карпо ..
Фразеологічний словник української мови
-
лико —
ЛИ́КО (внутрішня частина кори молодих листяних дерев, перев. липи, що легко відокремлюється від стовбура й ділиться на стрічки), ЛУБ, ЛУБО́К, ЛУ́Б'Я.
Словник синонімів української мови
-
лико —
Ли́ко, -ка, -ку; ли́ка, лик
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
лико —
ЛИ́КО, а, с. Внутрішня частина кори молодих листяних дерев, переважно липи, що легко відокремлюється від стовбура і ділиться на стрічки; лубок (у 1 знач.). Хома Патика Пішов зимою драти лика, Лубка ж не обідрав І липку зіпсував (Бор., Тв.
Словник української мови в 11 томах
-
лико —
Ли́ко, -ка м. 1) Лыко. З однієї липи двічи лика не деруть. Ном. № 7471. Кричить, мов з його чорт лика дере. Ном. № 3454. не мішайтесь між чужі лика. Не мѣшайтесь не въ свое дѣло. Ном. № 9569. 2) Веревки (изъ лыкъ?...
Словник української мови Грінченка