Словник синонімів Вусика

лицар

див. воїн; хоробрий

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. лицар — ли́цар іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. лицар — Витязь; П. герой, звитяжець; п! КОЗАК.  Словник синонімів Караванського
  3. лицар — -я, ч. 1》 іст. Західноєвропейський середньовічний феодал, який належав до військово-дворянського стану. || Воїн з важким озброєнням і спорядженням. 2》 іст. Вільний козак-запорожець, якому властиві козацька доблесть і воєнне мистецтво. 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лицар — ЛИ́ЦАР, я, ч. 1. іст. Західноєвропейський середньовічний феодал, який належав до військово-дворянського стану. Зібрав він лицарів своїх, Все горде-пишне панство, Щоб то шотландський вільний люд Забрати у підданство (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
  5. лицар — ли́цар шах. кінь (ст)|| = кінь  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. лицар — ли́цар без стра́ху́ і дога́ни, книжн. Людина великої сили волі і високих моральних якостей. (Орест:) Я знаю, що ви лицар без страху і догани (Леся Українка). ли́цар без дога́ни й страху́.  Фразеологічний словник української мови
  7. лицар — ГЕРО́Й (відважна, хоробра людина), БОГАТИ́Р, ЛИ́ЦАР, ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ уроч., ВИ́ТЯЗЬ поет., уроч., РИ́ЦАР рідше. І всі побачили тоді, що в час війни страшної герої, вславлені в труді, на фронті теж герої (Н. Забіла); Живуть богатирі законами безсмертя (Л.  Словник синонімів української мови
  8. лицар — Ли́цар, -ря, -реві, -рем, -рю! ли́царі, -рів, -рям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. лицар — ЛИ́ЦАР, я, ч. 1. іст. Західноєвропейський середньовічний феодал, який належав до військово-дворянського стану. Зібрав він лицарів своїх, Все горде-пишне панство, Щоб то шотландський вільний люд Забрати у підданство (Л.. Укр.  Словник української мови в 11 томах