Значення в інших словниках
-
маненький —
мане́нький прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
маненький —
-а, -е, розм. Те саме, що маленький 1-5).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
маненький —
МАНЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що мале́нький 1–5. Сама жінка маненька, коротесенька, та аж пихтить під тими убраннями (Марко Вовчок); – Справжній харалужний меч. Бачиш мереживо на лезі? Ото тільки що маненький і легкий, а так справжнісінький (І.
Словник української мови у 20 томах
-
маненький —
НИЗЬКИ́Й (про людину, тварину — який має невеликий зріст; про рослину — який має невелику висоту), МАЛИ́Й, МАЛЕ́НЬКИЙ, НИЗЬКОРО́СЛИЙ, МАЛОРО́СЛИЙ, МАНЕ́НЬКИЙ розм., КОРО́ТКИЙ розм., КУ́ЦИЙ розм., ДРІБНИ́Й розм., КАРЛИКУВА́ТИЙ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
-
маненький —
МАНЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що мале́нький 1 — 5. Сама жінка маненька, коротесенька, та аж пихтить під тими убраннями (Вовчок, І, 1955, 214); Її звали Наталею. Вона була маненька, їй було тільки сім років (Гр.
Словник української мови в 11 томах