Значення в інших словниках
-
марена —
маре́на 1 іменник жіночого роду рослина маре́на 2 іменник жіночого роду, істота риба
Орфографічний словник української мови
-
марена —
I -и, ж. Трав'яниста рослина з жовтими квітками та грубим кореневищем, з якого добували червону фарбу. II -и, ж. Річкова риба родини коропових; вусач.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
марена —
МАРЕ́НА¹, и, ж. Трав'яниста рослина з жовтими квітками та грубим кореневищем, з якого добували червону фарбу. І вже здається маленькій килимарці, що червоні фарби килима то не сік марени, а її власна кров (П.
Словник української мови у 20 томах
-
Марена —
Постать укр. народної міфології, відома також ін. слов'янам; іноді М. ототожнюють з літописною Мокошшю; в народних обрядах, виконуваних у 1-й полов. березня та на Купала...
Універсальний словник-енциклопедія
-
марена —
МАРЕ́НА (річкова риба родини коропових), ВУСА́Ч. У незабруднених карпатських річках розвиваються такі оксифільні риби, як харіус, форель, головень, марена та інші (з журналу).
Словник синонімів української мови
-
марена —
МАРЕ́НА¹, и, ж. Трав’яниста рослина з жовтими квітками та грубим кореневищем, з якого добували червону фарбу. Синтетичні барвники повністю витіснили природні: і культура вайди, що давала індиго, і [культура] марени, з якої добували алізарин...
Словник української мови в 11 томах