миршавий —
-а, -е. 1》 Який має непривабливу зовнішність, нездоровий, жалюгідний вигляд; слабосильний, хворобливий (про людей і тварин). || Жалюгідний, слабенький, негарний (про волосся, частини тіла такої людини, тварини). || перен., зневажл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
миршавий —
МИ́РШАВИЙ, а, е, розм. 1. Який має непривабливу зовнішність, нездоровий, жалюгідний вигляд; слабосилий, хворобливий (про людей і тварин).
Словник української мови у 20 томах
миршавий —
ЖАЛЮГІ́ДНИЙ (непривабливий, непоказний на вигляд), ЗЛИДЕ́ННИЙ, НУЖДЕ́ННИЙ, УБО́ГИЙ, МИ́РШАВИЙ, МІЗЕ́РНИЙ. Бова стояв перед ними зсутулений, змарнілий, жалюгідний (Д. Ткач); Трьох священиків приволокли на майдан.
Словник синонімів української мови
миршавий —
Ми́ршавий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
миршавий —
МИ́РШАВИЙ, а, е. 1. Який має непривабливу зовнішність, нездоровий, жалюгідний вигляд; слабосильний, хворобливий (про людей і тварин).
Словник української мови в 11 томах
миршавий —
Ми́ршавий, -а, -е Болѣзненный, чахлый, захудалый, невзрачный, паршивый. Миршава голова. Ном. № 5313. Приїхало воно сюди на економію недавно, таке миршаве, обшарпане, мізерне. Левиц. І. 143. Коровки погані, кудлаті, бички миршаві. Левиц. І.
Словник української мови Грінченка