миршавий

Ми́ршавий, -а, -е

Болѣзненный, чахлый, захудалый, невзрачный, паршивый. Миршава голова. Ном. № 5313. Приїхало воно сюди на економію недавно, таке миршаве, обшарпане, мізерне. Левиц. І. 143. Коровки погані, кудлаті, бички миршаві. Левиц. І.

Значення в інших словниках

1. миршавий — ми́ршавий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. миршавий — (хто) слабосилий, хворобливий, нездалий, непоказний, незугарний, плохий, недолугий; (предмет) поганенький, жалюгідний, жм. затрушений; (волос) рідкий, облізлий, (- рослинність — ще) заниділий, кволий; миршавенький.  Словник синонімів Караванського
3. миршавий — див. гидкий; низький; поганий; слабий  Словник синонімів Вусика
4. миршавий — -а, -е. 1》 Який має непривабливу зовнішність, нездоровий, жалюгідний вигляд; слабосильний, хворобливий (про людей і тварин). || Жалюгідний, слабенький, негарний (про волосся, частини тіла такої людини, тварини). || перен., зневажл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. миршавий — МИ́РШАВИЙ, а, е, розм. 1. Який має непривабливу зовнішність, нездоровий, жалюгідний вигляд; слабосилий, хворобливий (про людей і тварин).  Словник української мови у 20 томах
6. миршавий — ЖАЛЮГІ́ДНИЙ (непривабливий, непоказний на вигляд), ЗЛИДЕ́ННИЙ, НУЖДЕ́ННИЙ, УБО́ГИЙ, МИ́РШАВИЙ, МІЗЕ́РНИЙ. Бова стояв перед ними зсутулений, змарнілий, жалюгідний (Д. Ткач); Трьох священиків приволокли на майдан.  Словник синонімів української мови
7. миршавий — Ми́ршавий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. миршавий — МИ́РШАВИЙ, а, е. 1. Який має непривабливу зовнішність, нездоровий, жалюгідний вигляд; слабосильний, хворобливий (про людей і тварин).  Словник української мови в 11 томах