миршавіти

Миршавіти, -вію, -єш

гл. Принимать болѣзненный, невзрачный видъ; вырождаться; паршивѣть.

Значення в інших словниках

1. миршавіти — ми́ршавіти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. миршавіти — Марніти, худнути, мізерніти, в'янути, сохнути, чучверіти, чевріти; (- траву) засихати.  Словник синонімів Караванського
3. миршавіти — див. марніти; хиріти  Словник синонімів Вусика
4. миршавіти — -ію, -ієш, недок. Ставати миршавим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. миршавіти — МИ́РШАВІТИ, ію, ієш, недок., розм. Ставати миршавим. З пошкоджених дерев та кущів передчасно осипається листя, а пошкоджена кліщиком трав'яниста рослинність миршавіє, жовкне і засихає (з наук. літ.); – ..  Словник української мови у 20 томах
6. миршавіти — Ми́ршавіти, -вію, -вієш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. миршавіти — МИ́РШАВІТИ, ію, ієш, недок. Ставати миршавим. З пошкоджених дерев та кущів передчасно осипається листя, а пошкоджена кліщиком трав’яниста рослинність миршавіє, жовкне і засихає (Шкідн. поля.., 1949, 13); *Образно.  Словник української мови в 11 томах