миршавіти
Миршавіти, -вію, -єш
гл. Принимать болѣзненный, невзрачный видъ; вырождаться; паршивѣть.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- миршавіти — ми́ршавіти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- миршавіти — Марніти, худнути, мізерніти, в'янути, сохнути, чучверіти, чевріти; (- траву) засихати. Словник синонімів Караванського
- миршавіти — див. марніти; хиріти Словник синонімів Вусика
- миршавіти — -ію, -ієш, недок. Ставати миршавим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- миршавіти — МИ́РШАВІТИ, ію, ієш, недок., розм. Ставати миршавим. З пошкоджених дерев та кущів передчасно осипається листя, а пошкоджена кліщиком трав'яниста рослинність миршавіє, жовкне і засихає (з наук. літ.); – .. Словник української мови у 20 томах
- миршавіти — Ми́ршавіти, -вію, -вієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- миршавіти — МИ́РШАВІТИ, ію, ієш, недок. Ставати миршавим. З пошкоджених дерев та кущів передчасно осипається листя, а пошкоджена кліщиком трав’яниста рослинність миршавіє, жовкне і засихає (Шкідн. поля.., 1949, 13); *Образно. Словник української мови в 11 томах