1. Словник української мови у 20 томах

миршавіти

МИ́РШАВІТИ, ію, ієш, недок., розм.

Ставати миршавим.

З пошкоджених дерев та кущів передчасно осипається листя, а пошкоджена кліщиком трав'яниста рослинність миршавіє, жовкне і засихає (з наук. літ.);

– .. Другий кінь чогось заслаб, почав миршавіти, і я навіть мусив його за безцінь продати водовозові (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. – Я б здатна була крізь землю провалитися, ніж признатися у тих почуттях, що доти тільки здавалися могутніми, поки хоронилися на самому дні серця, і миттю линяють, миршавіють, як тільки зважуся вимовити їх (Л. Яновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. миршавіти — ми́ршавіти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. миршавіти — Марніти, худнути, мізерніти, в'янути, сохнути, чучверіти, чевріти; (- траву) засихати. Словник синонімів Караванського
  3. миршавіти — див. марніти; хиріти Словник синонімів Вусика
  4. миршавіти — -ію, -ієш, недок. Ставати миршавим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. миршавіти — Ми́ршавіти, -вію, -вієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. миршавіти — МИ́РШАВІТИ, ію, ієш, недок. Ставати миршавим. З пошкоджених дерев та кущів передчасно осипається листя, а пошкоджена кліщиком трав’яниста рослинність миршавіє, жовкне і засихає (Шкідн. поля.., 1949, 13); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  7. миршавіти — Миршавіти, -вію, -єш гл. Принимать болѣзненный, невзрачный видъ; вырождаться; паршивѣть. Словник української мови Грінченка