митар

див. бідний

Значення в інших словниках

1. митар — ми́тар іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. митар — -я, ч., іст. Збирач мита.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. митар — Мита́р, -ря́; -тарі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)