Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

митар

Мита́р, -ря́; -тарі́, -рі́в

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. митар — ми́тар іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. митар — див. бідний  Словник синонімів Вусика
  3. митар — -я, ч., іст. Збирач мита.  Великий тлумачний словник сучасної мови