митар Мита́р, -ря́; -тарі́, -рі́в Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me мистецький митець Значення в інших словниках митар — ми́тар іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови митар — див. бідний Словник синонімів Вусика митар — -я, ч., іст. Збирач мита. Великий тлумачний словник сучасної мови
Значення в інших словниках митар — ми́тар іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови митар — див. бідний Словник синонімів Вусика митар — -я, ч., іст. Збирач мита. Великий тлумачний словник сучасної мови